Необхідність проведення екологічного моніторингу на об’єктах нафтогазового комплексу зумовлена зростаючим техногенним навантаженням та ризиками забруднення довкілля. Україна, маючи обмежені власні енергоресурси, активно веде розвідку й розробку нових родовищ, що потребує постійного контролю за станом природних вод, ґрунтів і приґрунтових газів. Будівництво, буріння та експлуатація свердловин можуть бути джерелами екологічних загроз.

Відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII, а також чинної екологічної нормативно-правової бази, надрокористувачі зобов’язані проводити комплексний моніторинг та мінімізувати вплив робіт на довкілля. Основним інструментом такого контролю є створення локальних спостережних мереж — системи точок, що дозволяють оцінювати фоновий та поточний екологічний стан територій нафто- й газовидобутку.

До складу спостережної мережі входять:
– спеціально пробурені спостережні свердловини;
– поверхневі водойми;
– існуючі артезіанські свердловини й колодязі;
– пункти обліку ґрунтів;
– пункти вимірювання шуму, вібрації, якості повітря та радіаційного фону.

Розташування точок визначається з урахуванням технологічних об’єктів, гідрогеологічних умов, стоку, рельєфу та потенційних джерел забруднення. Кількість точок має забезпечити отримання об’єктивної інформації про стан природних ресурсів і можливий вплив на них техногенних факторів. Відбір проб вод здійснюється не рідше одного разу на сезон через їхній нестійкий, сезонний режим.

Структура спостережної мережі враховує ландшафт, геологічну будову, тектоніку та гідрогеологію території. Це дозволяє:
– вивчати природний режим вод та їхній гідрохімічний склад;
– виявляти джерела та масштаби забруднення нафтопродуктами;
– відстежувати динаміку поширення полютантів;
– обґрунтовувати заходи з локалізації забруднених зон;
– моделювати рух забруднених підземних вод і прогнозувати зміни їхнього режиму.

ДП «Укрнаукагеоцентр» має багаторічний досвід у сфері екологічного моніторингу, досліджуючи стан довкілля на різних об’єктах. Нерідко фіксується недбале ставлення до природного середовища, що робить актуальним удосконалення законодавства та впровадження жорсткіших санкцій за порушення екологічних вимог. Такі дії є необхідними для раціонального використання надр, збереження довкілля та екологічної безпеки країни.